1 Thessalonians 3

Солу́няни — слава апостолів

А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице. 1Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам. 2Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді? 3Бо ви наша слава та радість! 4

Апо́стольство Тимофія до солу́нян

5Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі, 6і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі, 7щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. 8Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. 9Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний. 10А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, 11через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри. 12Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́! 13Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?